Марія ЮРЧЕНКО
У кожного свої секрети щасливої родини. Кожен обирає той шлях життя, який йому до душі. А ось за того, хто поруч крокуватиме, — іноді треба дякувати долі і Богові. Бо перетинаються потрібні стежинки і об’єднуються в одну не просто так…
Подружжя Савчуків минулого року, 21 вересня, перетнуло 45-річну відмітку сімейного життя. Сапфірове весілля. І ось за півтора місяця — лавандове, не менш приємне. А 9 серпня для пані Василини і пана Михайла — особливий день, одне з родинних свят, спільний день народження. Вони разом знаходяться під надійною опікою цілителя Пантелеймона. Зберуться діти і внуки, родинне гніздечко наповниться дитячим сміхом, цікавими розмовами про все на світі. День народження батьків — для всіх добрий привід зустрітися. Бо нині мешкають у різних куточках України.
Василина Василівна і Михайло Дмитрович познайомилися ще на початку 70-х років минулого століття. Він — статний юнак, бухгалтер Василівського колгоспу, родом з с.Борівці Кіцманського району. Вона — інтелігентна молода вчителька, піонервожата Василівської школи, добра, щира, завзята дівчина. Створили міцну сім’ю, яка на любові, взаємній повазі і підтримці, розумінні і щоденній праці тримається багато літ.
Троє донечок-красунь подарував Всевишній Василині і Михайлу. Двоє старших народилися у Василеві, а третя — в селі Онут, куди молода сім’я переїхала через зміну місця роботи. Згодом у Заставні почали будувати власний дім. На це пішло багато років і сил, не дозволяли собі ні подорожей, ні відпочинку біля моря, працювали, не покладаючи рук. Їхній життєвий принцип — робити усе для добробуту своєї родини. До Заставни перебралися 20 років тому. Василину Василівну тут знають, люблять і поважають, як прекрасного вчителя географії Заставнівської гімназії, а Михайла Дмитровича — як чудового фахівця, головного бухгалтера колгоспу, а згодом — агрофірми «Заставна-М» та інших.
Тим часом доньки виросли, обрали власні життєві стежинки, створили сім’ї. Світлана і Наталія — педагоги, вищу освіту здобули у Кам’янець-Подільському інституті, а Валентина — в Чернівецькому національному університеті, за спеціальністю менеджер туристичної організації. Старші доньки тепер далеко від батьківської домівки — на Черкащині та Франківщині, лише молодша залишилася у Заставні.
Нині пан Михайло і пані Василина тішаться розумничками-внуками. Їх подружжя має п’ятеро! Дмитрик, Софійка, Катруся, Олечка і Миколка — надзвичайно люблять своїх бабусеньку й дідуся, діляться з ними успіхами і невдачами, просять мудрої поради і підказки.
Щирі вітання від дітей і внуків линуть іменинникам у цей святковий серпневий час! Слова любові, поваги та щирої вдячності! Нехай Господь примножує щасливі в парі літа, дарує сил, здоров’я і позитиву!
Фото з родинного архіву подружжя Савчуків