Епілепсія — одне з найпоширеніших неврологічних захворювань, частота його в жінок дітородного віку становить близько 1 випадку на 200 осіб. Існують різні види судомних нападів, які бувають генералізованими і фокальними. Генералізовані підрозділяються на клоніко-тонічні і абсанси. Парціальні судоми можуть мати моторний, сенсорний, вегетативний або психогенний компоненти. Комплексні судоми, які включають, наприклад, скроневу епілепсію, можуть супроводжуватися порушеннями свідомості. Прогноз залежить від виду судом. Ремісії бувають у 70% пацієнтів з генералізованими судомами і в 90% хворих — з простими парціальними судомами.
Частота судом може збільшуватися під час вагітності у половини жінок. Причиною цього є кілька механізмів. Хоча прогестерон має м’яку протисудомну дію, естрогени знижують судомний поріг. У хворих на епілепсію близько в два рази вищий ризик прееклампсії, передчасних пологів, а також передлежання і передчасного відшарування нормально розташованої плаценти. У дітей цих пацієнток також майже у два рази вищий ризик мертвонародження, перинатальної смерті, низької ваги при пологах та аномалій розвитку.
Вважають, що крім негативних вищеназваних впливів на плід і перебіг пологів, антиконвульсанти можуть безпосередньо впливати на майбутню дитину, спричиняючи порушення розвитку і когнітивний дефіцит. Таким вагітним у два рази частіше проводять стимуляцію пологів і кесарів розтин. Найдослідженішими є вроджені аномалії в дітей, що народилися в матерів з епілепсією. Загалом ризик вродженої аномалії в такої дитини від хворої-епілептика, що приймає один протисудомний препарат, становить 4-6%, що у два рази вище, ніж у загальній популяції.
Найчастіше трапляються розщеплення верхньої губи та піднебіння, вади серця, дефекти формування нервової трубки і сечостатевої системи. Хоча не можна сказати, що прийом протисудомних препаратів абсолютно безпечний, судоми в матері завжди призводять до гіпоксії плода і дуже небезпечні для них обох.
Під час вагітності не можна переривати лікування за наявності великих судомних припадків, тому що ризик, пов’язаний із виникненням припадків, більший, ніж ризик виникнення ускладнень через лікування. Бажана адекватна монотерапія.
Прийом антиконвульсантів повинен супроводжуватися призначенням фолієвої кислоти 4-5 мг на добу, особливо в першому триместрі. Проведення ультразвукового дослідження плода у 8-10, 12-18, 22-26 і 30-32 тижні. Використання гомеостабілізуючої терапії для профілактики пізнього токсикозу і недопущення затримки води в організмі. Призначення якісних оригінальних антиконвульсантів, а не дженериків. При одиничному припадку, особливо в першому триместрі вагітності, починати лікування з призначення допоміжних антиепілептичних препаратів. За наявності абсансів — повна відміна антиконвульсантів і використання при необхідності допоміжної терапії.. Такі породіллі не мають потреби в обов’язковому хірургічному розродженні, крім випадків вираженого гідроцефально-лікворного синдрому, прееклампсії з тяжким перебігом, значного частішання припадків або виникнення їх під час пологів. Для знеболювання пологів або оперативного втручання можливе застосування епідуральної анестезії з лідокаїном, що має виражену протисудорожну дію. При пологах необхідно передбачити введення бензодіазепінів за терміновими показниками, а також можливість адекватної терапії серцево-легеневих порушень. Вальпроєва кислота не впливає на рівень концентрації вітаміну К у немовлят, матері яких одержували цей препарат. Застосування карбамазепіну, фенобарбіталу, дифеніну призводить до дефіциту цього вітаміну, і для профілактики відразу після пологів рекомендується ввести його п/ш 1 мг/кг. Концентрація вальпроєвої кислоти в грудному молоці не перевищує 2-3%, карбамазепіну — до 45%, фенобарбіталу — 40 %, дифеніну — 30%, етосуксиміду — 90% від умісту в крові матері. Немовлят краще годувати материнським молоком, у дещо зменшеній кількості в поєднанні зі штучними сумішами. Годування груддю не рекомендується при появі в дитини ознак інтоксикації — млявості, сонливості, шкірних проявів, окорухових та інших порушень.
Будьте здорові та бережіть своє здоров’я!
Т.СИНИЦЬКА,
студентка V курсу
«Буковинського державного медичного університету»,
Ю.ЦИСАР,
асистент кафедри
Акушерства та гінекології «Буковинського державного
медичного університету»